Виховна робота

Хай Новий рік  прийде

Мир і добробут приведе

З НОВИМ РОКОМ!

( сценарій свята для 4 класу в українському стилі)

Дійові особи:

Колядники, Старий рік, Новий рік, пори року (Зима, Весна, Літо, Осінь), Ангел, Дідух, Коляда, Міс Європа, Містер Америка, Міс Африка, Міс Австралія)

Мета:  розширювати знання учнів про традиції зустрічі Нового року.    

           Розвивати вміння весело і цікаво проводити час. Виховувати активність учнів

Співають новорічну пісню «З Новим роком»

Виходять дівчатка і хлопчики в українських костюмах. Посівають.

1-а дівчинка:
З Новим роком,
З новим щастям
Дозвольте вітати
Та найкращого у світі
Щиро побажати.

2-а дівчинка:
Дай же, Боже, в добрий час,
Щоб добро гостило в вас!
Сію жито і пшеницю,
Най зародить лан пшеницю, —
З Новим роком йду до хати,
Що вам маю побажати?
Зичу сили й гаразду,
Щоб прогнати всю біду.

1-а дівчинка:
Щастя вам усім бажаєм,
Радості і волі,
Щоб зазнали ви на світі
Хорошої долі.

2-а дівчинка:
В час прекрасний,
В час крилатий
Ви прийшли до нас на свято.
З нами в коло ви вставайте,
Гарну пісню заспівайте.

Усі співають «Ой радуйся, земле...» разом із залом. Виходять два хлопчики і посівають зерном.

1-й хлопчик:
Сієм, вієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм!

Виходять  Новий і Старий рік.   Старий вручає коровай і сіль Новому року.

Сійся, стелися, зерно крилате,
Радість, родися у кожній хаті!
У кожній хаті, в селі і в місті
Жити вам, люди, років до 200.
Жити вам, люди, і не тужити,
І з кожним роком усе молодіти!

2-й хлопчик:
Сійся, родися, жито, пшениця
Горох, чечевиця
І всяка пашниця,
Знизу корениста,
Зверху колосиста,
Щоб на Новий рік
Більше, як торік!

1-й хлопчик:
Щоб багато всього було,
Щоби наше життя цвіло,
Сієм, сієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм!

2-й хлопчик:
Ати, кукіль, не родись,
по доріжці не котись.
Конопельки під стельки,
Льонок по поясок.

Здрастуйте, будьте здорові,
Зі святом, з Новим роком!

Співають всі «Сійся, стелися...»

Старий рік:
Тобі коровай свій
У руки вручаю
І тебе при цьому,
Юначе, вітаю. (Виймає 4 ключі).

Слухай уважно ти мову мою,
4 ключі я тобі віддаю.
Першим ключем ти Мороз відімкни,
Снігом пухнастим кругом сипони,
Хай щедро ляже красуня зима,
Щоб були повні засіки зерна,
Ось віддаю перший ключ свій,
Чуєш?

Під музику виходить Зима. Вона кружляє у танку і підходить до дітей.

Зима.

Я — біленька Зима. Я несу холоди.
Йду до вас, щоб земля відпочила.
Я із снігом, з морозом приходжу сюди
І у мене чарівні є крила.
Як крилом я махну, снігом все загорну,
Можу землю я інеєм вкрити.
Заметіллю частенько над світом дихну,
Ріки льодом умію накрити.
Але я ще і радість умію нести
І люблю з дітьми в ігри погратись.
Ще люблю пощипати усіх за носи.
Посміятись, порозважатись

Новий рік: Я чую, володарю мій!

Старий рік:
Другим ключем весну красну відкрий
Дощ життєдайний на землю пролий,
А на світанку сади і гаї
Щебетом сповни дзвінких солов'їв. 

Ти зрозумів мене?

Вбігає Весна/

Весна. Доброго вам дня! Я — Весна! Принесла вам тепло, щоб світла доля була, світла-сонечка до віконечка, зілля-квіточок — це для діточок. Гарно ви мене зустрічаєте, з вами радо я теж заспіваю!

Діти виконують пісню про весну.

Заучить пісня «Та це ж весна»

Новий рік: Так, зрозумів!

В квітні я випущу в тихі гаї
Сотні веселих співців-солов'їв.

Старий рік:
Третій ключ — ось тобі,
Червень ти ним відімкни,
Щоб покоси, мов ріки
Вгинались в лугах.

Зрозумів ти?

Вбігає Літо. Інсценівка пісні «Вийшли в поле косарі».

Літо
              Знаєш, скільки справ у літа?
              Їх усіх не полічити!
              Треба всім підсмажить спини,
               Ніс убрати в ластовиння,
               Накупати нас у річці
               Наперед на три сторіччя,
              Та іще подарувати
               Лісу й лугу буйні шати.
               Словом, справ — не полічити!
               Та найбільше треба літу,
                Щоб зуміли я і ти
                Набагато підрости!

Новий рік: Звичайно! Дам роботі розмах! 

Старий рік:                 А четвертим сміливо осінь ти відімкни,
                                       Все, що літом доспіло,
                                       У засіки склади.

                                      Зрозумів моє слово?

Заходить Осінь. Звучить пісня «Урожай збирай».

Осінь:

Яка чудова на Землі обнова!
А в синім небі музика пливе.
Відкрийте душу для пісень і слова
І хай вона від цього оживе!

Хай полетить високо, заспіває
У цей прекрасний, неповторний час!
Хай лине музика і хай Земля кружляє
В осіннім золоті прекрасний ніжний вальс..

Новий рік: Зрозумів! 

Старий рік:
Постривай! Пам'ятай!
Не слів я чекаю від тебе,
А справжнього діла!
Тож дивись, не барись,
За роботу берись.
Звершуй славні діла,
Щоб пишніше цвіла,
У достатках росла
Україна кохана —
Твоя і моя.

Новий рік запрошує всіх у коло; Зима, Весна, Літо, Осінь — усі танцюють і співають.

Дівчинка:

Гості до нас найголовніші
Десь повинні вже прийти.
І щось нам принести.
Діти, хто ж вони?

Заходять Коляда ,  Дідух,  Ангел

Ангел            Де з молока тече дорога,
                      Де безліч зір, де царство Бога,
                      Я звідти йду і вість веселу
                      Несу у вашу я оселю.

  .Дідух:  Добрий день, дорогі діти!

Я символом Нового року . Я дідух – перший зажинковий сніп, прикрашений стрічками, вінками, квітами. В домі мене ставили на столі на покуті.

Коляда:   Я- Коляда і мною називають всі Різдвяні свята: «Будьте здорові з колядою!»

                 Я- пісня, яка співається під час Різдва: «Пустіть його до хати, він вам буде коляду співати!»                              

                 А ще- винагорода за величальну пісню я: «Он і пан іде, коляду несе: коробка вівса, зверху         

                  ковбаса!» 

З далекої дороги ми прийшли до вас на свято.

Ми  у світах далеких  мандрували

Багато цікавинок про Новий рік дізнались.

Ангел

 Вітаю вас, милі люди,
У шкільній родині.
Нехай добро з вами буде,
І щастя віднині.
Нехай смуток ваш і горе
Спливуть за водою,
І утопить їх хай море
Зі слізьми і бідою.

Дідух:
Довкола все завіяв сніг,
Усе завіяв сніг,
Зима ступила на поріг.

Я довго брів від тих морозів,
Що ген на сході в нас,
І Новий рік, що там зустрів,
Тепер привів до вас.

Коляда:
Ми йшли лісовими, глухими стежками,
Безкраїми йшли ми полями, лугами.

Дідух:
І компасом місяць нам був і планети,
Маршрут нам писали на небі комети.

Коляда:
І ось із найдальших куточків землі
Вітання сьогодні приймайте усі.

Міс Європа.

Я- міс Європа. Прийшла до вас з  Німеччини. Хорошою прикметою тут вважається зустріти в святкову ніч сажотруса, а опівночі забиратися на стілець і стрибати в Новий рік.

Гра: Хто далі?

Діти встають на одну лінію і стрибають вперед. Перемагає той, хто далі стрибне всіх.

Міс Європа: А тепер вітання з Франції. Тут в новорічну ніч прийнято запалювати в камінах велике поліно і пекти пиріг, в який обов'язково кладуть біб. Кому дістанеться шматок з бобом, тому обов'язково пощастить у новому році.

А тепер мій привіт  вам з Англії. До речі, в цій країні Новий рік вважають не таким важливим святом як Різдво (25 грудня). Тут збираються за великим столом всією родиною. Біля кожної тарілки кладуть по хлопавці)..

Естафети

1. Проскакати, тримаючи ліве коліно двома руками.

2. Пострибати в мішках до фінішу.

3. Пострибати по-жаб'ячи.

(Далі діти лускають повітряні кульки, в яких знаходяться листочки з літерами, з яких вони складають слово «Америка».)

 (В кульку заздалегідь потрібно помістити папірець з написом США.)

Коляда: До побачення, Європо!

               Зустрічаймо нових гостей!

Містер Америка: .

В Америці, як і в Європі, найбільш важливим святом є Різдво. Американці прикрашають свої будинки, ставлять ялинку, на вхідних дверях вішають вінки. Якщо в будинку є камін, на ньому обов'язково з'являються спеціальні панчохи і шкарпетки для подарунків від Санта-Клауса.

Так само в США прийнято від кожного штату надсилати в Вашингтон невеликий прикрашеної ялинки. Їх розміщують біля головної ялинки країни, яка знаходиться навпроти Білого дому. Різдво відзначають в Америці у вузькому сімейному колі. На стіл подають пудинг і різдвяну індичку. А ще в США напередодні Нового року проводиться конкурс на самого сильного і спритного.

Конкурс: Хто найспритніший

Кожен гравець відводить праву руку за спину, а лівою бере за куточок аркуш паперу і намагається зім'яти його в кулаці. Перемагає той, хто раніше за всіх зможе виконати завдання.

Конкурс: Попади в ціль

Кожна дитина кидає м'ячик по заздалегідь розставлених кегель і намагається збити максимальну кількість. Бали записуються. Виграє той, хто набере більше балів

.

Змагання в м'яч

Кожному учаснику дається м'ячик, який потрібно довести до фінішу, штовхаючи ногою, але не ударяючи по ньому. Хто з гравців раніше всіх призведе свій м'яч до фінішу, той і переміг. Якщо хтось торкнеться м'яча рукою, він вибуває з гри.

Конкурс: Самий уважний

Учасники сідають у коло, ведучий - в його центр. Він каже: «Ніс, ніс, ніс, рот». Вимовляючи перші три слова, він тримається за ніс, а на слові «рот» доторкається до будь-якої іншої частини обличчя. Завдання гравців робити тільки те, що говорить ведучий, а не те, що він робить. Хто помилиться, вибуває з гри. Виграє відповідно той, хто жодного разу не помилився.

Містер Америка: Very well! Ви дуже добре грали, а тепер давайте подивимося, що приніс Санта-Клаус (у яскравий пакет можна покласти невеликі сувеніри та солодощі).

Це дуже загадкове місце, де ночами в тропічному лісі хтось кричить, де водяться дивовижні птахи та звірі, а у річці Амазонці плавають небезпечні риби піраньї і водяться крокодили. Ви вже здогадалися, що це за місце? Правильно, це Південна Америка.

І ось ми з вами в Бразилії, що ж, побачимо, як тут святкують Новий рік. Напередодні Нового року тут на океанському пляжі запалюють тисячі свічок, а жінки в довгих сукнях кидають пелюстки квітів у хвилі. А ось в Аргентині прийнято викидати старі календарі з вікна.

А тепер давайте пограємо в гру, яка популярна у майже всіх країнах Південної Америки.

Гра: Що в мішку?

У великий мішок кладуться різні речі (подарунки). Діти, по черзі опускаючи руку в мішок, повинні на дотик визначити предмет, який їм дістався. Вгаданий предмет, стає власністю дитини.

КОЛЯДА    Я буду називати склади, а ви з них складіть слово: «ФА», «ІР», «АК».

Міс Африка:

 Я розповім вам, як святкують Новий рік в одному з племен Кенії. При зустрічі одноплемінники плюють один на одного, тим самим бажаючи удачі, щастя і здоров'я.

А тепер давайте потанцюємо.

(Тут можна включити будь-яку запальну етнічну мелодію. Під час танцю можна вибрати «вождя племені» і вручити йому приз, наприклад, новорічну мішуру.)

Міс Африка:

А тепер відгадайте загадку і дізнаєтеся від кого наступні вітання:

Як в автобусний салон,

В сумку до мами стрибнув він. (Кенгуру).

Міс Африка: Правильно! А де живуть кенгуру? Все вірно! Отже, про Новий рік в Австралії.

Міс Австралія: .

Січень в Австралії літній місяць, тому в будинку ставлять дерево метро-сидерос, всипана червоними квітами. Його прикрашають фігурками коал і кенгуру.

В Австралії немає снігу, тому головний герой з'являється не на санях, а на дошці для серфінгу. В його одязі обов'язково присутня червона шапочка з помпоном. Всі австралійці відзначають Новий рік в публічних місцях під відкритим небом.

Скажіть, хлопці, а чи знаєте  ви яка тварина в Австралії найпопулярніше? Правильно, це кенгуру. Ви, звичайно, знаєте, що кенгуру дуже добре стрибають. А ви так можете?

Як кенгуру

Кожному учаснику видається по повітряній кульці, який потрібно затиснути між колінами і проскочити до фінішу. Виграє той, хто першим добереться до фінішу.

Крокодил

Гравці діляться на пари. Один бере іншого за ноги і пара біжить вперед, потім вони міняються і повертаються назад.

Міс Австралія: . (Діти знаходять сніжинки на ялинці і складають слово «Азія».)

Містер Азія:  Я Містер Азія.  Ласкаво прошу  в Китай!

У Китаї Новий рік починається в перший місяць кожного року, але замість ялинки тут ставлять квітучу рослину. Це може бути астра або гіацинт. На вулицях, у переддень Нового року вивішують «емблеми щастя». Найпоширенішою є шуан-сі, що означає «подвійне щастя». Цей ієрогліф символізує добробут, багатство і радість. Давайте і ми з вами намалюємо ієрогліф, щоб новий рік приніс нам радість і удачу. (Діти разом з дорослими малюють ієрогліф).

 Гра: Дракон

Учасники гри шикуються один за одним, праву руку кладуть на праве плече стоїть попереду сусіда. Хто стоїть попереду колони, той голова дракона, хто останній - його хвіст. Завдання «голови» зловити «хвіст». Якщо їй це вдасться, то «хвіст» постає перед головою. Гра продовжується до тих пір, поки всі діти не будуть спіймані.

Дідух:
Я хочу всіх вас привітати
Із роком новим.
І хочу щастя побажати.
І радості усім!

Коляда:
Бажаємо, щоб всі ми в мирі жили,
Країна з країною дружили,
Щоб ми забули таке слово, як війна,
Щоб квітла Україна чарівна!

Дідух:
Дуже весело сьогодні,
Пісня дружна, задзвени!
І ялиночко зелена,
Засвіти свої вогні!

Ялинка засвічує вогні, усі танцюють навкруг ялинки.

Дідух : Що ж, давайте разом веселитись, А хто ж з вас вміє гарно танцювати?

Вибігає дівчинка.

Дівчинка:
Сил своїх ми не жалієм,
Веселитись ми умієм,
Як ударим каблуками —
Аж луна піде полями.

Вибігають дівчатка і танцюють «Український козачок», гопак.

Коляда:            Спасибі, діти, гарно танцювали (роздає гостинці). А тепер — хто нам       

                          заколядує?

Виходить хлопці. 1-й хлопчик колядує, Дідух вручає гостинець.

2-й хлопчик.

 (Читає вірш Зеновія Филипчука «Святкова акварель у селі»):

Боже, як гарно в селі на Різдво!
Світиться небо, дорога співає;
Ніби на землю щастя зійшло;
I кожну людину тут пам'ятає,
І кожну людину вітає...
Зимові дерева високі та срібні
Шепочуть з ясним вітерцем: —
Всі ми на світі кохані і рідні
Перед Всевишнім Творцем...
Вітаються люди у злагоді Божій.
Ісус народився, живе в коляді
І прагне людині зарадити кожній:
людиною бути в житті.
І в кожнім віконечку свічка палає,
а на столі —.вечеря свята,
Двері господар усім відчиняє,
і душу свою відкрива —
у торжество і сіяння Різдва...

Дівчинка:    Сніг, сніжок, посипай,

                      Рік Новий наступай!

                       Хай Дідух та Коляда

                       Вашу хату не мина.

Коляда: А тепер запрошуємо всіх вас у коло.

Танцюють і співають. Коляда та  Дідух  проводять ігри та конкурси.

Дідух:
Сійся, сійся і родися
Хліб на полі, мир —в душі.
Хай минає блискавиця
І непрошені дощі
Вашу хату і родину,
Ваших внуків і дітей.
Хай вам стелить Бог стежинку,
По якій спасіння йде.

Коляда:
Хай по ночах у віконці
Мрії зоряні цвітуть
І янголи-охоронці
Вашу долю бережуть.
Мир у хату вам, і щастя,
І здоров'я —головне.
Сійся, сійся, розсівайся
Біля вас добро земне.

Дідух:
Живіть на світі довго-довго
І щасливо кожен день.
Живіть із вірою у Бога,
Щоб мати віру до людей.

Ангел

 Мир несу я вам в оселі,
Щирість, правду, згоду,
Щоб завжди були веселі
Діти в вашім роді.
Щоб серця в вас не черствіли,
Не були байдужі,
Щоб ви інших розуміли
В голоді і стужі.

Щоби неправда в домі вашім
І не ночувала,
Щоб лиш правда в серці вашім
Завжди панувала.

 1-й хлопчик колядує, Дідухорозинціойих гостей!

Посвята в козачата

(Під музику виходять хлопчики в українських костюмах із шаблями на лівому плечі)

1.      Крокування в темпі маршу під музику.

2.      Перешиковування в дві колони.

Вправи з шаблями (пісня «По селу ідуть козаки»)

1.      Піднімання шаблі вперед-вгору в прямих руках.

2.      Нахили вперед, шабля вперед в прямих руках.

3.      Піднімання ноги в коліні до шаблі.

4.      Повороти в сторону з присідом.

5.      Викидання ніг в сторони в присяді.

6.      Віджимання.

7.      Боковий галоп(перешикуваня в шерензі), ходьба на місці. Ходьба на колінах до стільців. Шаблі на плечах.

 (Під мелодійну музику виходять дівчата в українських костюмах. В правій руці тримають віночок.)    

Вправи з віночком. (пісня «Україночка»)

1.      Ходьба один за одним, ставлячи ногу на витягнутий носок.

Права рука з віночком вверху, ліва рука внизу. Голова повернена вправо.

2.      Перешикування в дві колонки. Руки складені перед грудьми.

3.      Піднімання віночка вверх, опускання на голову.

4.      Відставити ногу назад, руки вверх з віночком(почергово міняти ногу, руки вверх-вниз).

5.      Присідання з повором в сторони.

6.      Нахили вперед, віночок у прямих руках. Встати- віночок до лівого плеча, нахил - до правого плеча.

7.      Боковий галоп (перешикування),підскоки на місці.

8.      Перешикування в коло.

9.      Піднімання ноги в коліні до віночка.

10.    Стати на коліна, піднятися вверх і підняти руки з віночком, прогнувшись вліво (вправо).

Вельмишановна шкільна громада.              

Щиро вітає вас Козацька Рада.

В день цей осінній ми так урочисто

Славимо Вороняки - село наше рідне!

Кошовий. Отож, Козацька Радо, розпочинаймо наше свято!

Добрий день вам, люди добрі!

Щиро просим до господи!

Раді вас у нас вітати,

Щастя та добра бажати!

Дуже радує нас

Гарне свято козачат.

Свято славної родини –

Вшанування Батьківщини.

Хоч ми ще маленькі ,

Алє вже веселі, дужі,

Спритні, щирі, галасливі,

Енергійні, не ліниві.

Отже нам вже саме час 

Приєднатися  до вас.

Станемо і ми такі

Велетееееееенські козаки!

Сьогодні розпочинаємо.

Аби не забути роду.

Де про славу козацьку згадаєм .

Аби бути гідним свого народу.

Є святкових днів багато

Нам усіх їх не згадать.

А між ними й наше свято  -

Вшанування козачат.   ( разом)  

Любі гості, мами й тати,

В цьому залі буде свято,

Добре, що ви прийшли до нас,

В цей чудовий світлий час.

Люба мама, милий  тато,

Перед вами не малята,

Правда, ми не парубки,

Проте справжні козаки.

Намалюєм гарні вуса,

Хвацько їх підкрутимо,

Гарну пісню заспіваєм

І ще й вас научимо.

Пісня 1   Пісня «Їхали козаки»

1. Їхали  козаки із дому до школи

Дівчата як квіти, хлопці як соколи.

Приспів:

Зустрічайте зміну молодую,

Мрієм про козацьку

Славу золотую.

2.Мрієм про козацьку, про шляхетну долю.

Мріємо про щастя, мріємо про волю.

Приспів:

Зустрічайте зміну молодую,

З клас науку любить і шанує.

3.Будемо навчатись, будемо зростати.

Рідній Україні славу здобувати.

Приспів:

Зустрічайте зміну молодую.

Славу свого краю

З клас шанує.

Сьогодні свято, конкурс нині,

Сьогодні все козацтво тут.

І в цьому залі радість лине,

Козацькі ігри всіх нас ждуть.

Ось настав чудовий  день,

Повен сонця і пісень.

Показати хочем нині,

 як колись на Україні,

Веселились козаки!

Ми роду козацького діти,

Ми любимо сонце і квіти,

 І сонце нам шле свій привіт.

 Ми роду козацького діти,

Землі української цвіт.

Хай, добрі люди,

Вам щастя буде!

Хай буде доля

На все роздолля!

І до того літ премного

На  любов і згоду.

Хай не буде переводу Козацькому роду!

Славна наша Україна

А ми її діти,

Поки живі на цім світі –

Будемо радіти.

І ця радість хай озветься

По всьому роздолу,

Бо «Козацькому роду нема переводу!» ((разом)

Історія кожного народу має свої символи й атрибути. Народними символами України є славні сторінки козаччини.

Сьогодні ми на одну мить, перенесемося в далеке минуле нашої України і помандруємо козацькими стежками. Ми перевіримо чи готові, ви, третьокласники, носити почесне звання «козачата» і стати гідною зміною наших славних предків.

Кошовий (звертається до гурту).             

А що, козаки? Дайте слово сказать! Чи не час до коша козачат прийняти?

Козаки.

Саме час! Саме час!

В самий раз!

Писар. Одержавши на раді згоду            Дітей козацького народу

        У наше коло викликаю, їх перевірити бажаю!

Кошовий:                               

Поведу таку я річ:

Що ви знаєте про Січ?

І про нашу Україну? -Розкажи усім нам, сину.

Хоч малий я, невеликий,

Зате добре знаю,

Що край рідний - Україна.

 Я її кохаю.

Ну, а я скажу нам прямо,

Чесно і без зайвих слів:

Хочу бути отаманом

Запорізьких козаків.

Знаєм, батьку, славна Січ

воротам ішла навстріч,

рідну землю захищала

і народ наш прославляла.

Але наш народ боровсь...

І Хмельницький в нас знайшовсь,

і Сірко, і Дорошенко,

й Полуботок, й Морозенко...

Кошовий:

Що говорить вам - «козак» -       
Це крилате горде слово?         

Чом завжди буває так,

Що світлішає від нього?

 Козаки - це вільні люди!

Козаки - безстрашні люди!

Козаки – борці за волю.

За народну добру долю.

Запорожець завжди знає,

Звідки ворог зазіхає.

Зможуть зайд перемогти

Запорожці-козаки.

Золотою ниткою історії

Сшиємо козацтва сторінки,

Хоч часи минулого суворі,

В спадщину ж лишили козаки.

Від Січі ведемо родовід свій,

Козаків звитягу поважаєм.

Відродивши чистоту традицій,

Єдність із минулим відчуваєм

Кошовий:

Козацькому гурту ви бачиться раді.

 Скажіть, чи готові ви жити по правді!

Всі разом: Готові! І жити чесно будем,

і правил ми козацьких не забудем!

Козак- чесна, смілива людина,

Найдорожча йому - Батьківщина!

Козак - слабкому захисник

Цінити побратимство звик!

Козак - усім народам друг,

І  лицарський у нього дух!

Козак - це той, хто за освіту.

Хто прагне миру і блакиту!

Козак вкраїнську любить мову,     

Він завжди здержить своє слово!

ПІСНЯ 2 « ГЕЙ ТАМ НА ГОРІ СІЧ ІДЕ»

Кошовий.

То що є свобода?   

Добро в ній яке?

Учень.     Кажуть, немовби воно золото

Кошовий.      Що їли вранці козаки?   

Учень.                 Соломаху.

Кошовий.           А що таке соломаха?

Учень:             Затірка, заправлена салом чи олією.

Кошовий: Перш ніж ми зарахуємо вас до нашого козацького товариства, вам
необхідно пройти випробування.

Писар. А тепер давайте перейдемо до випробувань!

Ми зібрались позмагатись.

 Помірятися силами.

Бути  хлопцям і дівчатам

Здоровими і сильними.

І сторінка «Історична»

- Дати відповіді па запитання:

1)      Що означає слово «козак»?

2)Назвати елементи козацького одягу.

3)  Як називалася зачіска у козака?

4)  Як називався козацький човен?

5)  Як називали козацьких командирів?

Козак — вільна людина      

Шаровари - елемент козацького одягу (штани) /       

Чайка- козацький човен

Оселедець - козацька  зачіска      

Отаман- козацький командир

II сторінка «Логічна» (Відгадування загадок)

Цвітуть сади, Дніпро шумить,

І пісня ллється солов'їна,                    

І жайвір лине у  блакить.

Це наша рідна ... (Україна)

На городі в нас росте                          

Сонце ясне, золоте.

Жовте око, жовті вії,

Та чомусь воно не гріє (Соняшник)

Хто має п'ятачок,                        

Не зажатий в кулачок?

На ногах в нього копитця,

Їсть і п'є він із барильця (Порося)

Залюбки вогонь ковтає,

Хліб духмяно випікає,                      

Варить кашу і куліш.               

Це, звичайно, наша ...(Піч)

Сам вечірньої години                       

Заховався в кущ калини,                 

Та на дудочку одну

Грає пісню чарівну (Соловей)

Морква, біб і цибулина.
Бурячок і капустина,                            

Ще й картопля - шусть у горщик.

Ну й смачний ми зварим ... (Борщик)

III сторінка «Сторінка спритних і винахідливих»

І конкурс «Спортивна розминка».

        

Перенести від старту до фінішу картки з літерами і викласти слово

«КОЗАЧАТА»  

(Грає музика)  

  II конкурс «Козацька кухня»  

                 Наші славні козаки змагаються залюбки.

 Всі здолають перешкоди, пройдуть крізь вогонь і воду.

                 Можуть гарно відпочити і обід собі зварити.

Всім добре відомо, що однією з найпопулярніших страв на Січі був куліш. А чи знають рецепт козацького кулешу сучасні кашовари, ми зможемо зараз побачити. Шановні кашовари до справи:

       Із переліку продуктів вибрати ті, які необхідні для приготування кулешу І перенести на відстань. (Грає музика)      

(Молоко, вода, гречка, рис, пшоно, буряк, морква, картопля, сіль, цукор, хрін, перець, гвоздика, тмін, запашне коріння, кориця, зелень, масло, сало, риба, цибуля, часник).

(Нагадаємо рецепт Куліша: Змите пшоно засипати у казан, додати 2-3 кришені картоплини. Варити, щоб розварилися майже повністю. Потім додають сіль, перець, запашне коріння, зелень. Готову страву заправляють салом з цибулею і часником)

ІІІ конкурс «Зав'яжи вузлик».   

Хто більше зробить вузликів за ЗО сек.    

(Грає музика)

ІV конкурс «Верхова їзда» ( « Вершники»)

 Осідлавши повітряну кульку, проскакати дистанцію туди й назад.

(Грає музика)

V. Конкурс «Виведи козака із рівноваги»

(Дві команди і ведучий козак. Гравці в команді стають один за одним. Той, хто стоїть позаду, захоплює партнера на рівні пояса, зачепивши руки в гачок. Перший гравець обома руками охоплює руку ведучого-козака, який стоїть в центрі між командами. За сигналом кожна із команд намагається вивести козака із рівноваги.

VІ. Конкурс

«Я- козак!» (Одягання національного одягу. Хлопці одягають, а дівчата допомагають.) - національний одяг великого розміру.

VІІ. Конкурс

«Два Півники» (хлопці) – крейда

VІІІ. Конкурс

«Хто швидше добереться до козацького серця?» (Дівчата змотують стрічку.) - стрічка з «серцем»

ІV сторінка «Музична»  ( для дівчат) 

ПІСНЯ  3 «А ми дівчата з України"

Писар.  Отож, підведемо підсумки. Усі випробування ви витримали.                        Громада з радістю приймає  кожного з вас до лав козацького товариства.

Кошовий:

Вручи ж б, писарю, посвідчення орлятам.

Вони ж бо від сьогодні - козачата.

А на дорогу видай Січі знак.

Хай з козачата виросте козак!

Писар. Козачат усіх щиро вітаємо!

Здоров'я і шастя бажаю

 Завжди цінуйте братство і згоду,

 Бо ви нащадки козацького роду!

Частіше козацькі думи питай,

Частіше козацьку пісню співай,

Чесність виховуй в собі залюбки.

Як це робили колись козаки

Кошовий:

Дорогі хлоп'ята! Дорогі дівчата!

Прийняли сьогодні вас у козачата.

Із цим святом кожного вітаю!

Здоров'я і щастя бажаю!

 Хлопці ми не ликом шиті,

Обіцяєм добре вчитись,

Щоб раділи нам батьки,

І директор, й вчителі.

Працювати біля школи,

Ми умієм також гарно,

Щоб, як писанка була,

Наша школа дорога

Хоч бувають і невдачі;

Не виходять в нас задачі,

Й на диктанті, як на зло.

Нам, бувало, й не везло.

Де беруться помилки?    

То секрет великий.

Проте нам учителі

Не поставлять «двійки».

Нумо дружно, козаки,

Всі візьмемося в боки.

Заспіваєм залюбки

Пісню без мороки.

Пісня 4   « Ми козаки»

 

У всьому світі - кожен зна –

Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна-єдина.

Це наша славна Україна!

Про Україну, рідний край,

ти завжди, завжди пам'ятай!

Не забувай Шевченка спів,

про горду славу козаків.

Не забувай, що ти дитина

землі, що зветься Україна.

                                                     Ми - дітвора українська,

                                                      хлопці і дівчача.

                                                     Хоч слабі у нас ще руки,

                                                     та душа завзята.

Бо козацького ми роду,

славних предків діти.

І у школі всі вчимося     

рідний край любити.

Український край козацький - край, як рай, чудовий,    

До козацької господи завітаєм знову.

        

 Хоч давно часи минули ті козацькі славні,        

 традиції навіки збережем ті давні.

Козачата ми сьогодні,

Козацького роду.

Примножимо традиції

Нашого народу.

Хай гордиться нами   

Україна - мати,

Ми не просто школярі.

Ми вже козачата!

Понесемо з честю

Це ім'я    крилате.      

Ми не просто діти,

Ми вже козачата!

Візьмемось за руки,   

Станемо у коло,

Нам же не байдужа    

України доля!

Дзвінко наше слово

Над землею лине

Скажемо всі гордо:       

 Разом:      Ми за Україну!

ПІСНЯ 5   « Козацькому роду нема переводу»

Кошовий:  Наше свято наближається до кінця.    

 Директору школи (заступнику директора) право передаю, їй для привітання слово надаю.

Вчитель:

Дорогі козачата!

Бажаю вам бути багатими, як земля,

веселими, як весна,

здоровими, як вода.

І пам'ятайте:

«Воля - найкраща цінність в житті.

Вільний не може збитись із путі.

Всі ви цінуйте братерство і згоду.

Ми    не раби, ми - козацького роду».

  

Хліб – усьому голова

Мета: Ознайомити дітей із шляхом надходження хліба на стіл, розширити знання дітей про шлях хліба з поля до столу. Збагатити знання дітей про хліб та обряди, пов’язані з ним; довести до відома учнів, що хліб – результат праці

людей багатьох професій. Виховувати повагу до праці хлібороба, бережливе ставлення до хліба.

Обладнання: рушники, коровай, ілюстрації, малюнки дітей, колосок, маски казкових героїв, хатина, пиріг, таця, віник, мішок, снопи, стрічки, тісто, коровай з тіста. Колажі «Шлях хліба», «Знаряддя праці», презентація «Вироби з хлібного борошна», виставка книг про хліб.

Сценарій свята

Діти під музику заходять в зал і стають півколом.

  Вчитель. Хліб наш насущний, будь в нас довіку

                 В кожній родині, на кожнім столі.

                 В трудну годину і в радість велику,

                 Сійся, родися на рідній землі.

                 Символ життя і достатку, й любові,

                 в праці здобутий приходиш у дім.

                 на вишиванім лежиш рушникові

                 І перевагу ти маєш над всім.

                 Хлібом насущним гостей зустрічаєм,

                 На рушникові рясному несем.

                  Все найдорожче,що в серденьку маєм,

                 Радісно друзям своїм віддаєм.

                 Ми, українці, душею багаті,

                 Працею славен народ наш завжди.

                 Хочем, щоб хліб був у кожного в хаті,

                 І не було в нас ніколи біди.

                 А рушники, обереги народні,

                  Давня святиня народу мого.

                 То ж возвеличимо хліб наш сьогодні

                 І не цураймося роду свого.

Ведучий.  Ми раді вас вітати в цій світлиці

                  І дарувати хліб із золота-пшениці,

                  Щоб хліб святий у всіх був на столі,

                  Щасливі були люди в місті й у селі.

Ведуча.    Серця в нас сповнені любов’ю, миром,

                  Нехай же зустріч наша буде щира.

Ведуча:

Хліб! Яке щире і тепле почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини.

         Це наша щоденна їжа. Це найдавніша і найпотрібніша їжа на землі. Але для кожного народу хліб є не просто стравою – це була основа основ його життя і найдорожча святиня.

         Хліб у кожній родині – найперший годувальник, батько, всьому голова.

Діти:

         Щодня до нас приходить гість –

         Рум’яний, теплий, свіжий,

         І називається він хліб,

         Він наша перша їжа.

        

         Звичайно, перша, головна,

         Як сонце і повітря,

         Хлібина ніжна і смачна

         Пшенична або житня.

         Імен багато має хліб,

         Є гарні і незвичні –

         Рогалик, торт, батон, пиріг

         І паска й паляниця.

         Ще – бакалійник і калач,

         Перепічка і піца.

        

         За 5 – 6 тисяч літ до нас

         Вже пахло в світі хлібом.

         І перший в світі хлібодар

         Ним снідав і обідав.

         З тих незапам’ятних часів

         Хліб на столі – це свято;

         Скажіть, святіше щось за хліб

         Чи будемо ми мати?

Як їсте ви паляниці

калачі смачні їсте,-

не забудьте уклонитися

хліборобові за те!

Певне чули ви,малята,

вже не раз такі слова:

«Хліб потрібно шанувати!

Хліб – усьому голова!»

Пісня «Зелене жито, зелене»

Ведуча:

         Будь-яке свято чи обряд не обходиться без хліба. Гостей зустрічали хлібом-сіллю, народжується дитина – йдуть із хлібом, відзначали весілля хлібом та весільним короваєм, проводжали в останній путь – з хлібом.

         А що ви знаєте про хліб? Зараз я проведу вікторину.

Проводиться вікторина  для дітей, присутніх у залі.

Вікторина

1.   Які рослини вирощують для виготовлення хліба? (Пшениця, жито, ячмінь, овес).

2.   Які ви знаєте назви хліба? (Паляниця, коровай, буханець).

3.   Як можна довше зберегти хліб свіжим? (Загорнути у серветку і покласти в хлібницю).

4.   Як потрібно ставитися до хліба? (З пошаною, не кришити, не кидати недоїдений окраєць).

5.   Які харчові вироби можна приготувати із хлібного борошна? (Вермішель, макарони, вафлі, печиво, тістечка, пряники, бублики, баранки).

Звернути увагу на експозицію «Вироби з хлібного борошна».(Презентація)

Ведуча:

         Іноді кажуть: «Земля на зерняткові стоїть». А чи знаєте ви, який шлях від зернини до хлібини на столі? Давайте пограємо в гру «А що потім?»

Гра «А що потім?»

 Після завершення гри звернути увагу на експозицію «Шлях зерна»(колаж)

Ведуча:

         Кожен з вас знає, що головний злак на землі – пшениця. Жито прийшло до людей набагато пізніше. Першими його почали сіяти люди, які жили на території сучасної України. Воно стало головним хлібом, тому що не боялося морозів.

         Про жито склали багато пісень.

Пісня «Ой на горі жито» ( з рухами)

Ведуча:

         Відгадайте загадку

         По полю бродить,

Зерно молотить,

Жне, косить,

Хліба не просить. (Комбайн).

Звернути увагу на виставку малюнків дітей(папка)

                       

         Які ще машини допомагають вирощувати урожай? Зараз багато машин, які допомагають при вирощуванні і збиранні хліба. Раніше таких машин не було.

         Давайте пройдемо до експозиції «Знаряддя праці» і ознайомимося із знаряддями праці, якими працювали наші пращури.

         Раніше хліб жали серпом, в’язали у снопи і складали у копи.

Після огляду експозиції «Знаряддя праці» діти повертаються на свої місця(колаж)

Ведуча:

         Хоч праця була важкою, але завжди супроводжувалася піснями.

Пісня «Як діждемо літа». (з рухами)

Ведуча:

         Багато гарних пісень склали про хліб. Ви їх гарно співали. Про хліб склали прислів’я і приказки.

Читання прислів’Їв та приказок.

На чорній землі білий хліб родить.

Без хліба немає обіда.

Без солі – не смачно, а без хліба – не ситно.

Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

Ведуча:

         Наш народ склав багато цікавих і смішних історій, пов’язаних з хлібом.

Подивіться деякі з них.

Дотепний хлопчик

         Тітка пригостила Василька кількома солодкими пиріжками. Його мама засоромилися, що він не подякував і нагадала йому:

-         Васильку, а як говорять, коли що дають?

-         Дайте ще!

Звідки береться хліб?

         Запитав у Зіни Гліб:

-         А звідкіль береться хліб?

Розвела руками Зіна:

-         Звідкіля ж ? Із магазину!

*********

-         Їжте, їжте, куме, варенички.

-         Спасибі, кумонько, я вже штук шість їх з’їв.

-         Та не шість, куме, а всі дванадцять

                                                     ***********************

- Марійко, чому ти сьогодні поїла всі бублички? – спитала мати, заглянувши в буфет. – Я ж просила тебе залишити ще й на завтра.

- Мамусю, ти ж учила мене не залишати на завтра те, що можна зробити сьогодні.

******************************

Сценка «Трудівник і ледар»

Л. Нащо тримаєш хліб в руках? Дай його мені, - просить ледар.

Т. Я б тобі дав його, але він дуже дорогий для мене. Щоб його дістати, треба раніше впорати землю.

Л. Тоді вже можна їсти?

Т. Ні, треба ниву як слід заволочити.

Л. Після цього можна їсти?

Т. Ні, треба дочекатися доки виросте злак!

Л. І їсти?

Т. Ні, ще треба його скосити.

Л. А тоді вже їсти?

Т. Ні, необхідно його просушити і змолоти.

Л. Тоді можна їсти?

Т. Так, але такому ледачому не дадуть.!!!

Ведуча:

         У віршах, оповіданнях , казках згадується хліб. Просимо вашої уваги на перегляд старої казки на новий лад.

«КОЛОСОЧОК»

Ведуча:

       Сядьте, діти, всі будь ласка,

       Розпочнеться зараз казка.

       Це було давним-давно,

       Коли ще звірі говорили.

       У купі з птахами жили

       І між собою не сварились.

       Біля ставочка стояв дім,

       Новим красивим був маєток.

       А хто ж там жив?

(Вибігає півник, кланяється)

       Там півник жив.

Півник:

       Я півник Голосисте Горлечко,

       Піснею своєю всіх буджу,

       Як тільки над землею

       Сходить сонечко. Кукуріку!

Ведуча:

       І двоє жвавих мишенят.

(Вибігають мишенята).

Круть:

       Мене звуть Круть! (кланяється).

Верть:

       А мене – Верть! (кланяється).

(Мишенята беруться під руки, танцюють і співають).

       Ми любимо гуляти,

       Крутитись і вертітись.

       І вміємо чудово

       Пісеньки співати.

(Півник бере віник, замітає подвір’я, мишенята граються).

Ведуча:

         Ось ми і познайомилися з мешканцями цього чудового будинку? Що ж було далі?

Півник:

       Ко-ко-ко. Що це лежить? (Піднімає).

       Це ж пшеничний колосок.

       Гей, Круть, гей, Верть!

 (Мишенята розглядають колосок).

Мишенята: (Разом).

       Треба його обмолотити!

Півник:

       Хто ж буде молотити?

Мишенята:      

       Не вміємо ми цього робити!

Півник:

       Гаразд, гаразд, я це зроблю,

       Пшениці сам намолочу.

(Півник виходить, мишенята граються).

Ведуча:

       Півник взявся молотить.

       Ллється з нього градом піт.

       Мишенята ж, знай, гуляють,

       Хоч немало мають літ.

Півник: (Повертаючись).

       Мишенята, де ви любі?

       Поможіть мені скоріш.

       Наробився я на славу:

       Намолотив аж цілий міх.

Круть:

       Ох і гарне зерно!

Верть:

       Добірна пшениця!

Разом:

       Видно буде з нього нам

       Добра паляниця.

Півник:

       Зачекайте, підождіть,

       Друзі мої милі,

       Треба ще змолоти зерно,

       Коли ви при силі.

Верть:

       Де та сила?

Круть:

       Подивись, ми ж сьогодні хворі.

Верть:

       У мене живіт болить. (Кривіться).

Круть:

       Мені у боку коле. (Кривіться).

Півник:

       До млина піду я сам.

       Хоч важка дорога.

(Півник бере мішок на плечі, виходить. Мишенята граються).

Круть: (Дивіться з-під руки).

       Бачу півник йде з млина,

       Аж душа радіє.

       Зараз нам пиріг спече,

       Він у нас все вміє. (Гладить живіт).

(Півник ставить мішок. Підбігають мишенята).

Верть:

       Як би хто пиріг нам спік…

Півник:

       Звісно, мишенята.

       Тісто гарно замісіть.

       Бо вже я не чую ніг.

Круть:

       Я не знаю, як місити!

Верть:

       Я не хочу це робити!

Півник: (Тяжко зітхаючи).

       Піду сам воду носити,

Дрова рубати, піч топити.

А як це усе зроблю

Аж тоді пиріг спечу.

(Виходить, мишенята граються).

Ведуча:

       Довго вони розважались,

       Про півника не турбувались.

       А як дух пішов смачний –

       За стіл погналися мерщій.

Круть:

       Ох, голодний же я!

Верть:

       Ох і їсти хочеться!

Круть:

       Запашний вийшов пиріг!

Верть:

       Слинка так і котиться!

Півник:

       Дайте відповідь мені

       На питання звичне:

       Хто знайшов, і де лежав

       Колосок пшеничний?

Мишенята:

       На подвір’ї він лежав,

       Непотріб неначе.

       Ти подвір’я замітав

       Й колосок побачив.

Півник:

       Хто його обмолотив?

       А тоді у млин носив?

Круть:

       Ти робив це!

Верть:

       Ти, ти!

Півник:

       Може воду ви носили?

Мишенята: (Тихіше).

       Ні, ми цього не робили.

Півник:

       Ну, а дрова хто рубав?

Круть: (Тихо).

       Ти рубав.

Верть:

       Я не рубав?

Півник:

       Може, хто з вас піч топив?

       Чи хоч тісто замісив?

       А тепер, як пиріг їсти,

То мені нема де сісти!

(Мишенята, похнюпившись, виходять з-за столу. Півник сідає, сумно підпирає голову руками).

Ведуча:

       Ото друзі розійшлися,

       Стали жити окремо.

       Як подумаємо добре

       Відповідь знайдемо.

       Чому вони розійшлися?

       Чому разом не вжилися?

(Відповіді дітей).

Круть:

       Ми з півником проживали.

Верть:

       Його труд не поважали.

Разом:

       Ви з нас приклад не беріть,

       Вірну дружбу бережіть!

(Кланяються).

Учень. Колосе пшеничний,

            ти наш хліб одвічний.              

                         

З доброї зернини

ми тебе ростили,

від землі щоднини

набиравсь ти сили.

Набирався соків,

сонцем наливався,

повний і високий –

на добро пишався.

Колосе багатий,

з доброї зернини.

Це від тебе, брате,

хліб для України.

Ведуча:

         Доки батьки у полі, сільські діти, зібравшись у гурти, бавились у цікаві ігри.

         Давайте і ми пограємо в ігри.

Гра «Зав’яжи снопок»

         Діти діляться на дві команди.. За сигналом «Раз-два-три почали!» діти біжать по черзі, приносять колоски і віддають дівчатам – капітанам команд.  Капітани команд з колосків складають снопок, потім перев’язують його стрічкою. Виграє та команда, капітан якої перша підніме снопок.

Гра «Прикраси коровай»

         Діти прикрашають коровай з тіста різними фігурами (квітами, листочками, шишками), зробленими зі шматочків тіста.

Гра «Коровай»

         Діти стоять колом, одна дитина з прикрашеним короваєм всередині кола.

Ведуча:

         Як на наше свято

Прикрасили коровай.

(Діти ходять по колу).

         Ось такий вузенький. (сходяться)

         Ось такий широкий. (розходяться)

         Ось такий низенький. (присідають)

         Ось такий високий. (руки вверх)

Діти: (Звертаються до дитини з короваєм).

         Яна, ти часу не гай,

         Кого хочеш вибирай.

Дитина з короваєм:

         Я люблю звичайно всіх

         Але Катю більш за всіх.

         Катя виходить у коло. Гра повторюється.

(Після закінчення свята одна з мам випікає коровай в духовці і на наступний день приносить коровай в школу. Діти пробують, власними руками прикрашений, коровай).

Ведуча:

         Хліб у народі завжди берегли, пильнували, щоб він не падав додолу. А як упаде, слід підняти його, перепросити, поцілувати і з’їсти. Коли хтось знаходив на дорозі окраєць, треба його було підняти, обтрусити і покласти на видному місці – птахам. Давайте і ми будемо наслідувати традиціям наших предків і з шаною відноситися до хліба.

Діти:

         Зростає колос золотий,

         Налитий сонцем й небом,

         Щоб ми вклонилися йому

         І багатіли хлібом.

         І кожен день, і кожну мить

         Дай, Боже, хліб насущний,

         Щоб ми могли у мирі жити,

         Щоб не були бездушні.

         Молись до хліба, не кидай,

         Хай хліб спасінням буде.

         Бо не черствіє хліб святий,

         Черствіють тільки люди.

Ведуча:

         Були, діти, такі страшні часи на Україні, коли у людей не було чого їсти. Хліб їм тільки снився. Тоді в Україні був голод. Вмирали від голоду цілими сім’ями, селами.

         Діти, давайте звернемось до Господа нашого і попросимо, щоб наша земля щедро віддавала свої дари.

(Одна дитина промовляє молитву).

Молитва

         До тебе звертаємось, Боже!

         Хай воля твоя допоможе

         Нам мудрими й мужніми стати,

         Землиці твій дар зберігати:

         Барвисте, ошатне вбрання.

         Не йти по землі навмання.

         І бачити кожну стеблину,

          І в серці нести Україну.

Ведучий. Прийміть же цей коровай як символ миру, добробуту і щастя. Нехай шматочок духмяного коровою нагадає кожному з вас про святий обов’язок перед рідною землею, про причетність до споконвічного ремесла дідів та прадідів, до мирної місії хлібодара – творця добробуту і щастя!

Ведуча. Хліб! У пошані до нього

               Схилимо низько чоло.

Ведучий.  Хліб! Це святіше святого,

                Сонце, життя і тепло.

(Після закінчення свята діти допомагають пригостити всіх присутніх печивом).

Проект «Хліб – усьому голова»

Учні 3-іх класів провели підсумок проекту «Хліб – усьому голова». Свій початок проект мав ще у листопаді і тривав до квітня. Метою проекту було розширити знання учнів про шлях хліба з поля до столу; довести до відома дітей, що хліб – результат праці людей багатьох професій; виховати повагу до праці хлібороба, бережливе ставлення до хліба.

Треба сказати, що діти досить активно працювали протягом всього часу. Учні були поділені на три групи: «Науковці», «Дослідники», «Народознавці». Кожна група збирала відповідні матеріали. На уроках і перервах діти обмінювались новими відомостями. Звичайно, в поширенні, поглибленні та уточненні знань допомогли різні інноваційні вправи: «Мікрофон»(Чим для мене є хліб?), «Незакінчені речення» ( Хліб- це життя ,бо...; Хліб – це достаток, бо...; Хліб – це багатство, бо...), вправа «Лото», рольова гра «Від зернини до хлібини», мозковий штурм «Що потрібно для росту зерна», «Сенкан», «Асоціативний колосок» та ін.

Крім того, на уроках з різних навчальних дисциплін ми працювали над завданнями проекту. На уроках мови ми складали тексти-описи «Який він-хліб?», тексти – розповіді «Як хліб на стіл прийшов?», текст- міркування «Чому треба шанувати хліб, працю хлібороба».

На уроках читання обговорювали прислів’я, приказки, загадки, народні та літературні твори, які пов’язані з хлібом, читали твори про зерно. На уроках математики складали задачі за коротким записом, за сюжетом, за малюнком, за розв’язком про збирання врожаю, випікання і споживання хліба.

На  уроках  з курсу «Я і Україна», висаджували зерно, спостерігали і досліджували умови при яких воно росло. Зрозуміло, що для гарного росту пшениці та жита потрібні світло, вода, тепло та турбота працьовитих рук.

Також, проаналізувавши народний календар українця-хлібороба ми дізнались про роль і значимість хліба у будні та свята, звичаї , які з ними пов’язані.

На уроках трудового навчання і образотворчого мистецтва, ми малювали, робили аплікації, складали міні-колажі на теми пов’язані з хлібом: «Від зернини до хлібини», «Знаряддя праці», «Професії людей завдяки яким ми маємо хліб».

На уроках музики вивчали пісні, розучували народні ігри, пов’язані із засіванням та збиранням врожаю.

На уроках інформатики переглядали науково-популярні фільми пов’язані з хлібом.

А закінчився наш проект презентацією та святом «Хліб-усьому голова». Діти декламували вірші, співали пісні, розповідали гуморески, проводили вікторину для глядачів, розігрували сценки «А що потім?», «Трудівник і ледар». Та, напевно, найбільше всіх захопила інсценізація старої казки «Колосок» на новий лад. А закінчилось свято настановами ведучих  про бережливе ставлення до хліба і до праці людей, які його виготовляють.

Ми впевнені, що кожен учасник та кожен глядач після побаченого і почутого буде з більшою шаною ставитись до хліба. Тож, бережімо і шануймо хліб!