Творчо-розвивальні технології навчання та умови їх реалізації на уроках в початкових класах.
В.О. Сухомлинський наголошував : ,,Навчіть
у початкових класах всіх дітей читати так, щоб вони вміли читаючи думати й,
думаючи, читати’’.
В.О Сухомлинський підкреслював: «
Хороший учитель робить усе, щоб в учнів на уроці з’явилися запитання- « вузлики
знань». Мислення розпочинається там, де виникають запитання»
« Домагайтесь, щоб ваші учні побачили, відчули незрозуміле – щоб перед ними
постали запитання, - писав В. О. Сухомлинський. - Якщо вам вдалося цього досягти – маєте
половину успіху… Адже запитання збуджують бажання знати»
“Дайте
дитині трохи порухатись, і вона
знову подарує вам десять хвилин уваги, а якщо їх уміло використати, це дасть більше, ніж цілий тиждень
напівсонних занять.”
К.Д.Ушинський
Суть технології
розвивального навчання можна передати словами китайської мудрості:
·
я слухаю - і я забуваю;
·
я бачу - я запам'ятовую;
·
я роблю - і я розумію
Технології
розвивального навчання включають в себе:
-
технологію інтерактивного навчання ( спеціальну форму організації пізнавальної
діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови
навчання, за яких кожен
учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність);
-
педагогічну технологія (набір процедур, які поновлюють професійну
діяльність учителя й гарантують досягнення певної начальної мети через чітку
визначену послідовність дій, спроектованих на розв’язання проміжних цілей і
наперед визначений кінцевий результат)
Застосування творчо-розвивальній технологій навчання,
висуває певні вимоги до структури уроку.
Структура таких уроків складається з п’ яти етапів:
-
Мотивація;
-
Оголошення, представлення теми та
очікуваних навчальних результатів;
-
Актуалізація знань. Надання необхідної
інформації;
-
Усвідомлення;
-
Рефлексія.
Застосування творчо-розвивальній технологій навчання
вимагає застосування кооперативної форми навчальної діяльності (навчання у
малих групах, об’єднаних спільною навчальною метою, де вчитель керує роботою
кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність)
Серед
форм навчальної діяльності, які
допомагають мені реалізувати творчо-розвивавальні технології є методика «
Навчання в русі».
Основними
завданнями сучасного загальноосвітнього закладу є засвоєння учнями навчальної
програми і закріплення її на фоні задоволення пізнавальних, естетичних та
рухових вимог для загального здоров’язбереження, формування інтелектуально та
фізично гармонійно розвинутої особистості.
Дидактична
модель «Навчання у русі» – освітньо-рухова
методика навчання учнів молодших класів в системі здоров’язбереження. В основі якої лежить створення творчого
педагогічного процесу. Запропоновану методику учитель може використовувати,
пояснюючи сутність нового навчального матеріалу, або, як правило, на заключній
частині уроку, яка характеризується певним зниженням розумової працездатності і
низьким рівнем навчальної активності учнів. Учитель, викладаючи сутність нового
матеріалу і, при необхідності, записуючи, його на дошці, пропонує учням
відображати його у вигляді рухових дій, виписуючи літери цифри, фрази, іноземні
слова, формули, арифметичні та математичні приклади і відповіді на них та інше
кінчиком носа, плечовими точками, руками чи іншими частинами тіла. Такий
підхід сприяє не тільки просторовому запам’ятовуванню запропонованих навчальних
знань, але і поліпшенню розумової
працездатності за рахунок, наприклад, поширення рухової активності м’язів
шийного відділу хребта (при написанні завдань кінчиком носа), так як виконання
рухів шиєю стимулює посилення надходження кисню з кровообігом до кори головного
мозку. Для поліпшення ефекту впливу рухів як на просторове запам’ятовування навчального
матеріалу, так і для зняття втоми з верхньогрудного відділу хребта, як засобу
профілактики та своєчасної корекції порушень постави, вчитель пропонує дітям
намалювати у просторі одночасно обома плечовими точками не тільки окремі слова
чи математичні приклади, але і геометричні фігури.
Вчені
вважають, що запам’ятовування та усвідомлення отриманої інформації краще
відбувається тоді, коли людина стоїть або рухається. І. Сеченов відмічав: «Мислення під час рухів має велике значення для
розвитку діяльності мозку». Так, під час скорочення м’язів у процесі
рухової діяльності до кори головного мозку надходить потік імпульсів,
підвищується її тонус, що загалом поліпшує спроможність сприйняття та
ефективного засвоєння інформації.
Таким чином, основою дидактичної технології
«навчання у русі» є рухове відтворення навчального матеріалу, що базується на
наступних етапах:
1 етап. Для формування умінь і навичок рухового
відтворення математичного і мовного
матеріалу проводяться ігри з поступовим нарощуванням самостійної рухової
діяльності (відтворення кінчиком носу, плечовими точкам або певними рухами
тілофігур, літер алфавіту, слів, цифр, математичних прикладів і т. д. або
рухових ігор у вигляді групового вставання, підняття рук та інше на
розпізнавання частин мови, реакції на правильну відповідь при розв’язанні
арифметичних прикладів, задач чи іноземних слів у вигляді заздалегідь
обумовлених конкретних рухів, фонетичної ритміки і інше).
2 етап. Вправи на
синхронне проговорення та паралельне рухове виконання кінчиком носа або
плечовими точками таблиці множення, слів іноземної мови, явищ природи, частин
речення та інші творче нароблені завдання у кількісній і якісній аналогії.
3 етап. Формування вмінь використовувати
засвоєний навчальний матеріал в ігровій формі як сидячи, так і під час рухів та
стоячи, або під час ходи чи, наприклад, під час виконання вправ ранкової
гімнастики, перервах або тематичних уроках фізичної культури.
З
метою емоційної концентрації уваги школярів, їх заспокоєння, поліпшення рівня
розумової працездатності рекомендується починати урок з виконання дихальних
вправ, а саме виконання учнями по команді вчителя максимального вдиху з
подальшою затримкою дихання до рахунку 10 і голосним хоровим наголошенням
учнями всього класу цифр 11, 12 і т. д. до 20. Аналогічне виконання дихальної
вправи рекомендується із затримкою дихання, але до рахунку учителем до 5-ти
після видиху і подальшим хоровим промовлянням цифр 6, 7 і далі до 10. Тривалість
цифрового рахунку залежить від віку дітей, рівня їх втоми, що визначається
складністю предмета і порядку уроку у навчальному розкладі дня, а також днем
тижня (наприклад, понеділок чи п’ятниця). Особливо важливе виконання таких
дихальних вправ після активної перерви, уроку фізичної культури, так як
регуляція дихання заспокоює нервову систему, вгамовує бурхливу діяльність
дітей, сприяє концентрації їх уваги за рахунок поліпшення гіпервентиляції
легень, поліпшення загального кровотоку організму.
Майстер-клас
«Творчо-розвивальні технології навчання та умови їх реалізації на уроках читання в початкових класах»
Творчо-розвивальні технології навчання на уроках читання у
поєднанні з
методикою « Навчання в русі»
№ п/п
|
Етапи уроку
|
Види вправ
|
Форма проведення
(Методика навчання в русі )
|
Мотивація
Задачі:
-сфокусувати увагу
учнів на проблемі;
-викликати інтерес до
теми уроку;
-налаштувати учнів на ефективний процес пізнання; -викликати в учнів особистісну, власну зацікавленість;
-психологічно
підготувати учнів до сприйняття теми уроку;
- чітко пов’язати з темою уроку;
-налаштувати учнів на розв’язання певних проблем.
|
Вправи: « Вилучи зайве»
«Роз’єднай слова»
« Банани»
« Мікрофон»
« Задом напред»
« Скринька скарг»
« Зав’яжіть вузлик»
|
«Розмова під час прогулянки»
|
|
Оголошення теми та
очікування навчальних результатів
Задачі:
-забезпечити розуміння
учнями змісту їхньої діяльності, чого повинні досягти учні на уроці і чого
від них чекає вчитель.
- чітко відобразити
обсяг і рівень засвоєння знань учнів, що буде забезпечений на уроці; обсяг і
рівень розвитку навичок і вмінь, який буде досягнутий після уроку;
- розвиток емоційно-ціннісної
сфери учня, яка забезпечує формування переконань, характеру, вплив на
поведінку;
- долучати до визначення очікуваних
результатів всіх учнів.
|
«Дешифрувальник»
« Морський бій»
« Мікрофон»
« Загадкові будиночки»
|
« Живі
слова»
|
|
Надання
необхідної інформації ( актуалізація знань)
Задачі:
- залучити та зосередити учнів на процесі пізнання;
- виявити помилки учнів;
- дати можливість
відчути учням свої сили та більшу впевненість, опановуючи новий матеріал: « Я
вже щось знаю»;
- зібрати інформацію. Як можна було б використати знання
учнів щодо теми уроку.
|
« Мозковий штурм»
« Карусель»
« Кути»
« П’ять слів- три слова»»
Інтерв’ю за три кроки»
« Гронування»
« Кубування»» «Діаграма Вена»
|
||
Усвідомлення змісту
Задачі:
-учні мають оволодіти інформацією та усвідомити її
значення в результаті своєї конcтруктивної діяльності;
- підтримка залученості, зацікавленості, імпульсу учня, отриманого
на етапі актуалізації;
- підтримка зусиль учня перевірити власне розуміння.
|
Система позначок « Поміч»
« Ажурна пилка»
« Читання з передбаченням»( методична структура АУР «
актуалізація- усвідомлення-рефлексія»)
« Пошук людського скарбу»
«
Пішохідний тур»
Метод « Прес»
« Займи позицію»
« Добре- погано»
« Навчаючи- учусь»
« Правда- неправда»
«
Ланцюжок запитань»
|
Гра «
Річечка»
|
|
Рефлексія
Задачі:
-пояснити зміст опрацьованого;
-порівняти реальні ознаки з очікуваними;
-проаналізувати, чому сталося так чи інакше;
-зробити висновки;
-закріпити чи відкоригувати засвоєння;
-намітити нові теми для обмірковування;
-установити зв’язок між відомим і тим, що потрібно
засвоїти ,чого навчитись у майбутньому;
-скласти план подальших дій.
|
« Сенкан»
« Незакінчене речення»
« Інтерв’ю»
« Абетковий суп»
« Тестування»
Трихвилинне есе. «Крісло автора»
|
« Ланцюжок запитань»
Вправа "
Це чудово! ( знайомство учасників майстер-класу)
Учасники стоять в
колі. Організатор пропонує кожному назвати те, що найбільше подобається
робити чи те , що найкраще вдається. Після сказаного всі інші вигукують
"Це чудово!", а той, хто говорив вибирає гілочку із вази. Після
того як висловився останній учасник, організатор пропонує розподілитися
на групи з однаковими гілочками, утворивши 3 групи. Розсівшись за столами
перекидають гілочки і читають на звороті вислови про розвивальне навчання.
- я слухаю - і я забуваю;
- я бачу - я запам'ятовую;
- я роблю - і я розумію.
Вправа « Зав’яжіть вузлик»
На основі
методики « Навчання в русі» ( «Розмова під час прогулянки»)
Крок 1 Оголосіть питання( або проблему) , яке (-у) необхідно
вирішити. Наприклад ,перед опрацюванням казки» Їжак та заєць», « Лисиця та рак»
, «Сильний лев і маленьке мишеня» (
літературне читання 3 кл.) дітям пропонується із « розсипанки» слів, які викладені на дошці,
скласти вислів
«Не лише силою треба
боротись, а й умінням» і обговорити його.
Крок 2 Розподіліть
учнів на пари.
Крок 3 Запропонуйте їм прогулятися по класу та обговорити
поставлене питання.
Крок 4 Визначте чітко час «прогулянки».
Крок 5 Після
повернення на свої робочі місця запропонуйте учням протягом
кількох хвилин записати думки, що з’ явилися у них після прогулянки.(
Можна запропонувати учням озвучувати власні думки вголос.)
«Морський бій»
На основі методики « Навчання в
русі» ( « Живі слова»)
Крок 1
Запропонуйте розшифрувати тему уроку (
назву твору, який буде вивчатись на уроці ) за допомогою цифр і букв за ігровим
полотном в парах. Наприклад, перед
опрацюванням оповідання О. Іваненко « Синичка»
Крок
2 Заапросіть до дошки учня з
відгаданою в руках буквою. Кожен учень виступає у ролі букв слова. Решта дітей
отримують завдання прочитати складене.
Додаткові
завдання:
·
Надрукуйте заголовок правим
плечем; ( лівим плечем, носиком, ліктем)
·
Складіть нові слова , використовуючи ті самі букви ( «учні-букви»
зміцнюють свої позиції, в залежності від утворених слів)
« Кути»
Крок 1 На великих аркушах паперу напишіть різні
точки зору щодо теми уроку і пронумеруйте їх.
Крок 2 Оголосіть, яка точка зору в якому куті
кімнати розміщена.
Крок 3апропонуйте дітям
приєднатися до якогось кута.
Крок 4 Серед
учасників того ж кута знайдіть собі пару та обговоріть між собою причини
вибору.
Крок 5 Разом
із своїм партнером об’єднайтеся
з іншою парою з того ж кута, що й ви ,та перекажіть причину вибору вашого
партнера.
Крок 6 Оберіть у кожному куті спікера, який розкаже всій аудиторії
причини, названі у його куті.
Наприклад: закінчуючи вивчати розділ» Казки народів
світу», учням пропонується обрати тип казки ( казки про тварин, чарівні казки,
літературні казки) і назвати дві причини, чому
саме цей тип казки їм подобається.
Чому я люблю читати казки
про тварин?
Чому я люблю читати
чарівні казки?
Чим мене приваблюють літературні казки?
Чим мене приваблюють літературні казки?
Вправа " Ланцюжок запитань"
На основі методики
« Навчання в русі» ( «Річечка»)
Крок
1 Запропонуйте дітям набір карток із запитаннями : Про кого?
Де? Звідки?
Чому? Про
що? Коли?
Як? Куди? Хто? Що?
Кому?
Крок 2
Розподіліть ролі в парах за принципом « я запитую-ти відповідаєш»
(перший варіант запитує, а другий відповідає).Таку процедуру зробіть в кожному
ряді.
Крок 3
Запропонуйте вибрати одне з них і змоделюйте запитання.
Крок
4
За сигналом вчителя починаємо запитувати. Той, що відповів пересідає на
місце позаду себе. Той, що відповідав за останньою партою- пересідає на першу.
Так триває до тих пір, допоки всі знову будуть сидіти за своєю партою. (методика «
Навчання в русі» ( «Річечка»)
Крок
5 Змініть ролі в парах (другий варіант
запитує, а перший відповідає).
Крок
6 Повторіть кроки 3 і 4.
« Пішохідний тур»
(
особливо ефективний при ознайомленні із текстом, для узагальнення матеріалу)
Крок
1 Оберіть кілька епізодів із тексту і напишіть або намалюйте їх на великих
аркушах паперу, кожний на одному аркуші .
Крок
2 Пронумеруйте кожну таблицю та розвішайте довкола кімнати( або роздайте на
столи кожній групі)
Крок
3 Об’
єднайте дітей у маленькі групи, закріплюючи кожну групу до однієї з таблиць, з
якої вона починатиме свою подорож.
Крок
4 Протягом 2-5 хвилин групи вивчають
закріплені за ними таблиці та читають.
Обговорюють. Інтерпретують та реагують на думки - усно чи
письмово- й потім переходять до наступної таблиці чи
схеми ( або передають таблиці по колу з групи в групу).
Крок
5 Подібне виконується доти, доки учні
не запишуть усі таблиці ( схеми) (бажано, щоб кожна група
писала своїм кольором).
Крок
6 Коли до учнів повертаються їх таблиці,
вони обговорюють та підсумовують думки щодо кожної таблиці. (Якщо група почала
з таблиці №1, то й закінчити вона повинна на цій таблиці. Запис кольоровими
маркерами дає змогу проаналізувати відповіді й доповнення кожної групи)
Наприклад,
вивчаючи твір « Витівки старої зими» К.
Ушинського ( літературне читання 3 кл.) учням пропонують малюнок-епізод і схему
до казки. Групи по черзі підходять до
малюнка і заповнюють ту частину схеми, яка має відношення до нього.
Група переходить до іншого малюнка і виконує ті самі дії. Так триває до тих пір
поки кожна з груп не поверниться до тих малюнків з яких починала. ( Вказівка. Малюнок і схему при переході до іншого малюнка залишаємо. Беремо лише
маркер, яким писали)
Трихвилинне
есе. «Крісло автора» (вільне письмо)
Крок
1 Підсумовуючи прочитаний текст,
попросіть дітей написати протягом 3 хвилин те, що спадає їм на думку про
прочитаний твір.
Крок
2 Попросіть кількох бажаючих прочитати твори для усього класу в «Кріслі
автора», яке виставляється посередині
класу.
Крок
3 Викладання думок на папері не оцінюється щодо граматики та орфографії. Увага
дітей зосереджується на вільному потоці думок.
Крок
4 Учні мають бути впевнені у своєму праві висловлювати думки вільно, а також у
шанобливому ставленні аудиторії до їхніх думок.
Крок
5 Учні мають зрозуміти, що існує більше.
Аніж одна правильна відповідь на запитання. І що їхні ідеї та способи вирішення
є важливими.
Крок
6 Використовуйте відкриті запитання, де
учні разом з учителем шукають відповіді і шляхи вирішення їх реальних проблем.
Дидактичний та
роздатковий матеріал, навчальні ігри
на уроках з
навчання грамоти у 1 класі
(добукварний, букварний та післябукварний періоди)
Навчання грамоти ,
літературне читання,
українська мова
« Живі слова»
До дошки
виходить три дитини. Вони виступають у ролі слів. Решта дітей отримують
завдання скласти речення, в якому стільки слів, скільки дітей біля дошки.За
запропонованим малюнком учні складають речення.
Наприклад. Мама спекла пиріжки. Учні, що
знаходяться біля дошки, вибирають для себе слово з отриманого речення. З цими
словами необхідно придумати нове речення. Учні, які виконують роль слів, по
черзі називають кожний своє слово.(
Пиріжки спекла мама)
« Хто-що?»
Дітей об’єднують
у дві великі групи( наприклад, хлопчики й дівчатка або варіант 1 і віріант 2).
Учитель промовляє слова, учні слухають. Якщо слово відповідає на питання хто?,
хором ставить запитання перша група, якщо що?- друга група.
Слова для гри:учень, м’ яч,
учениця, школярик, помідор,зебра, холодильник, донька, мама, сир, компот, диня,
Карлсон, Попелюшка,огірок, щавель.
Висновок: до назв живих істот( людей і тварин)
ставимо питання хто?, до назживих істот- що?
« Чим пов'
яжеш?»
Кожна команда
отримує ланцюжок слів, пов’ язаних між собою непередбаченими,
але безперечними зв’ язками. Дітям називають лиш перше і
останнє слово, за якими слід відновити ланцюжок або придумати свій. Діти
вишиковуються з відновленим ланцюжком біля дошки.
Слова для гри:
ягода-ліс-варення-смак; овочі-город-урожай-здоров я;
« Збери
урожай»
Вчитель пропонує
зібрати урожай овочів та фруктів у дві корзини: учні знаходять слова (предметні
малюнки),що складаються з двох складів в
одну корзину, а слова ( предметні
малюнки) , що складаються з трьох складів в іншу корзину.
Малюнки для гри :морква, диня, кавун, горох, квасоля,
огірок, буряк,цибуля, помідор, сонях, слива, вишня, яблуко, груша, персик,
виноград тощо.
«
Склади визначаю і весело стрибаю»
Учитель пропонує
учням стрибнути стільки разів. Скільки складів у поданих словах. Показує
ілюстрації, учні називають слова і стрибають.
Слова для гри: гриб, хата, квітка, жолудь, учитель,
ніж, життя, зима, зоопарк, зозуля, мухомор, мураха, сміх, море.
Словникові слова
Учитель пропонує
кільком учням взяти розрізні букви. Вийти до дошки. Оглянути букви в інших учнів. Всім разом намагатись
скласти слово ( із переліку словникових
слів). «Учні-букви» шикують слово. Учні
класу теж намагаються скласти слово.
Математика
Вправа « Живі цифри»
Учні вибирають
цифру з набірного полотна ( від 1 до 9).
За командою вчителя: « Цифри шикуйсь!»до дошки виходять учні. Вони утворюють натуральний ряд чисел. Після цього кожен учень розповідає про цифру ,
яку тримає . Своє повідомлення починає зі слів: « Я цифра …( Попереду мене..,
позаду мене..., я на одиницю менша чи більша від; моїми сусідами є і т. д.). Решта дітей аналізують прослухане і сигналізують словами : « Тік, так- це так! « Тік- так - це
не так!»
Додаткові
завдання: - утворити двоцифрові числа і
розповісти про них;
- утворити
двоцифрове число в якому 1 десяток і 9 одиниць і т. д.
Вправа « Величини шикуйсь»
Учні вибирають
величину з набірного полотна ( мм см
дм м км або
г кг т ц і т.д). За командою вчителя: «
Величини шикуйсь!»до дошки виходять учні. Вони
утворюють ряд послідовних величин. Після цього кожен учень розповідає про
величину , яку тримає . Своє повідомлення починає зі слів: « Я одиниця
вимірювання …( Попереду мене.., позаду мене..., я найменша одиниця вимірювання довжини; у мені
може поміститися (10 см і т. д .). Решта дітей аналізують прослухане і сигналізують словами : « Тік, так- це так! « Тік- так - це
не так!»
Додаткові
завдання: - одиниці часу ;
- одиниці
площі;
- одиниці
вартості.
Вправа « Водоспад величин» ( «
Водоспад чисел»)
Діти вибірково
отримують числа або величини. За
командою вчителя: « Водоспад величин, (
чисел) шикуйсь!» учні вибігають до дошки і вишиковуються « сходинками»:
найбільша величина ( число) стоїть, менша за неї приймає положення «
напівприсяд», ще менша –«присід», найменша – сидить на підлозі.
«Ритми складаю, розряди
вивчаю»
Вчитель
зазначає, що зараз ми будемо працювати за варіантами , ( за рядами - трицифрові числа) .Показує двоцифрове число. 1 варіант плескає у долоні. показуючи число десятків ,
а 2 варіант- стукає ручкою по столі, вказуючи число одиниць.
« У магазині»
Вчитель пропонує
учням картки з вказаними на них сумами грошей. На набірному полотні товари з
цінниками.Учні купують товари на вказану суму.
«Арка математична»
На закріплення
знань таблиці множення пропоную дітям таку вправу. Завчасу вибираю якийсь
табличний результат дії множення, наприклад 12. Чергові учні класу утворюють
арку з цим числом. Учні називають множники, які дають такий результат і
пробігають через арку і сідають на місце.
« Словесні вирази»
Вчитель називає
приклади, використовуючи назви компонентів: слова типу збільшити на ..;
зменшити у…; зменшити на …, а діти , слухаючи поступово моделюють приклад біля
дошки, виходячи з відповідними цифрами та знаками. Після цього його обчислюють.
«Математична естафета»
Діти по черзі
виходять та обчислюють приклади, записані на дошці у 3 стовпчики. ( 3 ряди,
значить 3 стовпчики прикладів).
Немає коментарів:
Дописати коментар